КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОФСПІЛКИ ПРАЦІВНИКІВ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Макарівська районна організація
Меню сайту

Корисні посилання
  • Київська обласна організація Профспілки працівників освіти і науки України
  • ЦК Профспілки працівників освіти і науки України
  • Федерація Профспілок України

  • Форма входу


    Календар
    «  Березень 2019  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
        123
    45678910
    11121314151617
    18192021222324
    25262728293031

    Пошук

    Архів записів

    Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    Вітаю Вас, Гість · RSS 29.03.2024, 09:14

    Головна » 2019 » Березень » 13 » ЗАКОНОПРОЕКТ ПРО СЕРЕДНЮ ОСВІТУ ПЕРЕДАЛИ ДО РАДИ: ОСВІТА НАЦМЕНШИН, ПЕДАГОГІЧНА ІНТЕРНАТУРА І НОВІ ДОПЛАТИ
    16:39
    ЗАКОНОПРОЕКТ ПРО СЕРЕДНЮ ОСВІТУ ПЕРЕДАЛИ ДО РАДИ: ОСВІТА НАЦМЕНШИН, ПЕДАГОГІЧНА ІНТЕРНАТУРА І НОВІ ДОПЛАТИ

    Уряд подав проект закону «Про повну загальну середню освіту» на розгляд Верховної Ради України. Відповідне рішення Кабінет Міністрів України прийняв 13 березня 2019 року.

    Міністр освіти і науки Лілія Гриневич, презентуючи документ, розповіла про його основні новації, згрупувавши їх блоками: новації, що створюють нові можливості для учнів, новації для вчителів, для батьків та освітніх управлінців.

    Так, учням документ пропонує реальні механізми визначення власної освітньої траєкторії.

    «Для учнів з особливими освітніми потребами побудова такої траєкторії – можливість для успішної інтеграції у життя звичайної школи. Для дітей, які серйозно навчаються ще поза школою, наприклад, ходять на спорт чи в музичну школу, – це можливість зарахувати отримані не в закладі знання, а вивільнений час використати на домашнє завдання чи іншу роботу. Для учнів, які перебувають на домашньому навчанні, цей механізм дозволить просто та безпечно зарахувати свої навчальні досягнення та отримати документ про повну загальну середню освіту», – пояснила Міністр.

    Для роботи за індивідуальною траєкторією учень та/або його батьки повинні будуть звернутися із заявою у школу. Під це створюватимуть індивідуальний навчальний план, який писатимуть разом педагоги, батьки та учень, схвалюватиме педрада та затверджуватиме директор.

    Далі для підтвердження знань з предметів, які здобуваються поза закладом, проводиться звичайне річне оцінювання чи ДПА.

    Якщо ж йдеться про підтвердження результатів за домашньою формою, школяру потрібно буде здавати семестровий контроль (тобто 2 на рік).

    Передбачено два адаптаційні цикли навчання – 1-2 клас та 5-6 клас.

    Також пропонується створення міжкласних груп для вивчення вибіркових предметів.

    «Адже як зараз – все впирається в недостатність годин, тому де-факто вибіркову складову обирає школа, а не школяр. Цей же закон дає можливість створювати міжкласні групи для вивчення вибіркових предметів, коли дисципліну слухає не один клас, а збірна група з учнів класів однієї паралелі та суміжних класів. Завдяки цим групам діти зможуть справді вибрати, що вони вчитимуть, який вибірковий предмет їх дійсно цікавить. Особливо це актуально для старшої профільної школи, зміст освіти якої має максимально відповідати потребам, інтересам та планам дитини на майбутнє», – розтлумачила очільниця МОН.

    У законопроекті прописані моделі навчання дітей, що вчаться у школах з мовою навчання національних меншин.

    Перша модель передбачена для корінних народів України, що не проживають у мовному середовищі своєї мови та не мають держави, яка цю мову захищала б та розвивала. Найперше йдеться про кримських татар.

    Для них у першу модель закладено навчання мовою корінного народу з 1 до 11 (12) класу поряд з ґрунтовним вивченням української мови.

    Друга модель для шкіл з мовою навчання національних меншин, мови яких належать до мов ЄС. Залежно від мовної групи та мовного середовища проживання, використання цієї моделі може бути різне, але основи такі:

    материнською мовою, поряд з вивченням державної, вони навчатимуться у початковий школі.

    у 5 класі не менше 20% річного обсягу навчального часу має почати викладатись українською з поступовим збільшенням обсягу, щоб у 9 класі досягти позначки - не менше 40% предметів вивчаються державною мовою.

    зі старшої школи не менше 60% річного обсягу навчального часу в цих закладах має читатися державною мовою.

    Третя модель працюватиме для решти національних громад України. Вона стосується нацменшин, мова яких належить до однієї з українською мовної сім’ї, а також що проживають переважно в середовищі власної мови (російська мова). Там початкова школа також буде мовою меншини разом із вивченням української, а з 5 класу не менше 80% навчального часу читатиметься державною мовою.

    Закон зокрема передбачає педагогічну автономію для вчителів у:

    створенні програм;

    розробці власної системи оцінювання та заохочення учня (зі створенням шкали переведення у 12-бальну шкалу);

    підвищенні кваліфікації за власним вибором та за кошт держави.

    Документ також передбачає більше доплат для вчителів, зокрема від 10 до 20% від зарплати за завідування ресурсними кімнатами, кабінетами інформатики та спортивними залами.

    До цього ж вони зможуть отримувати додаткові доплати, які завдяки закону зможе встановлювати засновник закладу.

    Ще одна новація для вчителів – запровадження педагогічної інтернатури.

    «Педінтернатура передбачатиме, що молодий вчитель, з навчання прийшовши в заклад, отримає наставника, який консультуватиме, скеровуватиме та опікуватиметься його благополуччям та розвитком. При цьому наставник отримуватиме 20% доплату до зарплати за таку супервізію та буде особисто зацікавлений в успіху молодого вчителя», – роз’яснила Лілія Гриневич.

    Всі вчителі пройдуть курси підготовки з домедичної допомоги. «Ми мали прикрі випадки, коли діти з різних причин згасали в стінах школи за лічені хвилини, ні медсестра, ні швидка просто фізично не встигали надати їм допомогу. Але якби вчитель володів основами домедичної допомоги, то ці діти могли б залишитися живими. І цей документ передбачає обов’язковість такої підготовки для вчителя. Також батьки дітей з особливими освітніми потребами отримають можливість супроводжувати своїх дітей на уроках», – додала Міністр.

    У цьому проекті з урахуванням пілотування різних видів конкурсного відбору директорів було вирішено, що колектив школи та батьки відіграватимуть дорадчу роль під час виборів, але сам конкурс проводитиме незалежна комісія. Також обов’язковою є відеотрансляція та відеофіксація відбору. Це має мінімізувати використання адмінресурсу директором, а також вплив виборів на навчальний процес.

     

    Переглядів: 302 | Додав: adminmak | Рейтинг: 0.0/0
    Профспілка працівників освіти і науки України © 2024
    Конструктор сайтів - uCoz