День міжнародної солідарності трудящих відзначається у світі уже понад 120 років. Першого травня 1886 року в Нью-Йорку, Філадельфії, Чикаго та інших містах США робітники оголосили страйк проти 10-15-годинного робочого дня й поставили вимогу до власників фабрик зробити робочий день 8-годинним. Зупинилися всі підприємства, люди цілими сім’ями вийшли на вулиці. Страйк очолили члени Міжнародної робітничої асоціації. 3 травня, щоб зірвати страйк, господар заводу, біля якого зібралися протестуючі, найняв штрейкбрехерів, які влаштували сутичку із страйкарями. Прибула поліція, відкрила стрілянину, в результаті шість робітників було убито, а 50 поранено. На наступний день на площі Хеймаркет у Чикаго відбувся мітинг протесту проти поліцейської розправи. П'ятьох організаторів першотравневої демонстрації і страйку в Чикаго було засуджено до страти, але це не зупинило робітників, і вони продовжили свою боротьбу за скорочення робочого дня. У подальшому першотравневі демонстрації неодноразово закінчувалися зіткненнями з владою.

У липні 1889 року Конгрес II Інтернаціоналу в Парижі (попередник Соцінтерну) на честь загиблих в Чикаго ухвалив щороку відзначати 1 травня масовими демонстраціями з висуненням соціальних вимог. Вперше це свято було відзначено 1890 року в Австро-Угорській і Російській імперіях (у Варшаві), Німеччині, Данії, Бельгії, Швеції, інших країнах. На українських землях, що входили тоді до складу Австро-Угорської імперії, 1 Травня було вперше масово відсвятковано у Львові 1890 р. Після того як у 1905 р. під першотравневі прапори зібралося близько 10 тисяч людей, демонстрації почали проводитися регулярно.

З 1897 р. і в Російській, і в Австро-Угорській імперіях, у складі яких знаходилися на той момент землі сучасної України, маївки носили яскраво виражене політичне забарвлення. Первісно головною вимогою масових демонстрацій було встановлення 8-годинного робочого дня. А вже в СРСР активно використовувалися також гасла боротьби з мілітаризмом, заклики до всесвітньої революції. Візитівкою ж Першотравня на довгі десятиріччя стало гасло "Мир, праця, травень!".

У СРСР Першотравень довгі роки був основним державним святом. 1 травня 1990 року керівництво Радянського Союзу і КПРС востаннє піднялося на трибуну Мавзолею для проведення останньої офіційної першотравневої демонстрації.

Свято 1 Травня історично стало способом публічного проголошення соціальних вимог робочого класу, днем солідарності усіх, хто готовий виходити на демонстрації, щоб заявити про свої права та потреби.

У 1992 році Міжнародний день солідарності трудящих був перейменований у свято Весни і Праці. В Україні, яка стала незалежною на той момент, свято зберегло свою колишню назву, 1 і 2 травня згідно з Кодексом законів про працю – вихідні дні. У світі 1 Травня як і раніше відзначається як пролетарське свято солідарності.

1 травня - це чудове свято, і як би його не називали - Днем солідарності трудящих, чи святом весни і праці, для багатьох воно традиційно символізує відродження і прихід весни. В цей день особливо відчувається великий емоційний заряд, який несе в собі це свято, пов'язаний з відчуттям весняного пробудження природи, урочистої згуртованості всього народу.

Нехай щедре тепло весняних днів наповнить вас натхненням і оптимізмом, подарує бадьорий, радісний настрій і додасть сил для нових звершень.

Здоров’я, щастя Вам і вашим родинам, шановні спілчани, впевненості у власних силах, принциповості у відстоюванні трудових, соціально-економічних прав та інтересів!