4 березня 2014 року відбулася прес-конференція нового керівництва Міністерства освіти і науки України на тему «Нові кроки в освітній політиці України».

Як повідомляє прес-служба Міністерства освти, у ній взяли участь міністр освіти і науки України Сергій Квіт, перший заступник міністра Інна Совсун, заступник міністра Павло Полянський.

Сергій Квіт зазначив, що: «…міністерство освіти і науки переходить від щоденного контролювання роботи навчальних закладів до того, що ми допомагатимемо нашим закладам освіти займатися власне якістю. Тобто в центрі нашої уваги – якість. Якість навчання, якість викладання та якість наукових досліджень. Завдання міністерства – сприяти досягненню нашими навчальними закладами найвищої якості, а не щодня їх контролювати».

Серед першочергових кроків міністр назвав прийняття нового Закону України «Про вищу освіту» та рамкового широкого Закону України «Про освіту».

«Ці документи напрацьовані. Є тісна співпраця й повне розуміння із профільним комітетом Верховної Ради України, який очолює Лілія Гриневич. Є консенсус у Верховній Раді», – наголосив Сергій Квіт.

Він також повідомив, що спрощуватимуться й уточнюватимуться умови прийому у вищі навчальні заклади.

«Спрощуватимемо університетську звітність. І також будемо спрощувати паперотворчість, якою займаються наші викладачі замість того, щоб готуватись до пар і проводити наукові дослідження», – сказав міністр.

За його словами, Державна інспекція навчальних закладів не матиме репресивних функцій. «Це я хочу ствердно сказати. На жаль, вона такі функції мала», – зазначив він.

Окрім того, Сергій Квіт поінформував, що Міністерство освіти і науки відмовлятиметься від складання університетських рейтингів, оскільки держава не може оцінювати сама себе. Рейтингами повинні займатись незалежні організації. І в Україні є достатньо незалежних рейтингів, які проводяться щороку за своїми методиками. Недержавні рейтинги цілком професійні, на їх підставі можна з’ясувати, зокрема, для наших абітурієнтів, які вищі навчальні заклади кращі, а які гірші.

«Також ми будемо ініціювати відділення Всеукраїнської атестаційної комісії від міністерства. Вона має бути незалежною. І в перспективі ми будемо розвивати цю систему: яким чином захищатимуться дисертації, присвоюватимуться вчені ступені та наукові звання», – сказав міністр.

Про завершення навчального року в загальноосвітніх навчальних закладах Сергій Квіт повідомив, що абсолютно однозначно не будуть нав’язуватися жодні додаткові платні послуги: «Не треба буде купувати ніякі додаткові щоденники, книжки і таке інше. Державна підсумкова атестація буде для дітей пом’якшена, адже це важкий, нервовий рік. Це вимога тієї ситуації, в якій ми знаходимось. Будуть також зняті заборони на використання підручників, які друкувались у попередні роки. Буде загальна лібералізація».

Основна увага приділятиметься зовнішньому незалежному оцінюванню: «Для того щоб воно відбулось належним чином, потрібні кошти. Це питання завтра розглядатиметься в уряді».

Окремо Сергій Квіт звернувся до мешканців Криму: «Зараз ми знаходимось у стані військової інтервенції сусідньої держави. Міністерство освіти і науки дбатиме про навчальні заклади Криму. Вони будуть фінансуватися. За це можна не переживати. Хотів би звернути увагу на те, що зовнішнє незалежне оцінювання обов’язково має відбутися. Для того, щоб діти кримчан мали можливість поступати в університети. Це дуже важлива справа. Думаю, у нас буде повна єдність. Ми розуміємо проблеми, в яких опинились навчальні заклади Криму. Ми будемо приділяти спеціальну увагу й фінансуванню, й контактам, щоб ми провели всі технологічні процеси для завершення навчального року, вступної кампанії, щоб не постраждали від цього наші діти та інтереси кримчан».

Також міністр звернувся до українських військовослужбовців, передусім до тих, які знаходяться у Криму, працівників правоохоронних органів: «Усі ви повинні знати, що ми про вас пам’ятаємо, думаємо і ми вами пишаємося. Зараз ви є тими людьми, які роблять українську історію. Ви не самі. Ми обов’язково переможемо. Українська держава буде єдиною і вона буде незалежною».

У свою чергу, перший заступник міністра Інна Совсун наголосила, що планується забезпечення активного інформування про діяльність МОН: «У першу чергу ми приділяємо увагу забезпеченню максимальної прозорості, публічності та відкритості в питанні діяльності міністерства. Ми забезпечимо, щоб абсолютно всі накази, усі рішення міністерства були доступні на веб-сайті міністерства. Важливе питання, яке прозвучало від студентів – прозорість бухгалтерської звітності. З фахівцями ми працюємо над тим, щоб забезпечити публікацію бухгалтерської звітності на сайті міністерства в узагальненому вигляді. У такому випадку будь-хто зможе продивитися документи».

Забезпечення такої публічності та прозорості, за словами Інни Совсун, гарантуватиме зростання рівня довіри до нового керівництва Міністерства освіти і науки, і «…з 1 квітня всі зможуть зайти на сайт міністерства та подивитися, за що сьогодні та кому платило міністерство».

Також вона повідомила, що почалась робота над спрощенням процедури нострифікації, адже зараз вона є вкрай ресурсоємкою.

«Важлива реформа – забезпечення максимальної публічності захисту дисертацій. Переконані, коли всі дисертації будуть розміщенні онлайн, тільки тоді, по-перше, можна буде ефективно запобігати плагіату. По-друге, таким чином можна буде підвищити рівень довіри до дисертацій, які захищаються. Ми працюємо над тим, як утілити цей проект», – наголосила перший заступник міністра.

Окрім того, Інна Совсун розповіла про зміни, які будуть внесені в Умови прийому у вищі навчальні заклади: «Середній бал атестату в сумі 200 балів було запроваджено у 2010 році. Ми порадилися, що з цим робити. Безперечно, середня освіта є важливою. Важливо мотивувати учнів учити всі предмети. З іншого боку, усі прекрасно розуміють, що в умовах, коли у школах немає єдиного підходу до оцінювання результатів навчання, говорити про те, що середній бал атестату є об’єктивним показником, дуже складно. Тому ми прийняли рішення, що в цьому році будуть прийматись відповідні зміни в Умовах прийому у ВНЗ. Середній бал атестату буде враховуватись, але не в сумі 200 балів, а в сумі 12 балів. Проект цього рішення буде підготовлений найближчим часом».

Заступник міністра Павло Полянський прокоментував запровадження профільної освіти у школах: «Як голова Центру освітнього моніторингу я, можливо, був найбільшим критиком редакції Концепції профільного навчання і не тому, що я якийсь злосливий. Я ніколи не міг зрозуміти, чому замість того, щоби взяти задарма кимось зроблене, у відповідь завжди було неприйняття. Концепція має набрати чинність із 2017 року. Ми так далеко не заглядаємо. Але там є одна дуже велика хиба методичного плану – зведено воєдино фрагменти типових навчальних планів, де вже розписано конкретні предмети й немає відповіді на ключове запитання: які ресурси будуть виділятись державою для втілення профільного навчання? Ми не хочемо бути тими лікарями, які, не спитавши пацієнта, що в нього болить, починають його лікувати. Ми очевидно відкриємо дискусію за участю експертного середовища, громадськості, включно з батьками, усіма споживачами цих освітніх послуг, обговоримо це питання спільно з Національною академією педагогічних наук».

Окрім того, Сергій Квіт також поінформував про проведення аудиту діяльності МОН: «Ми звернулись до міжнародної аудиторської компанії, і вони погодились безплатно провести аудит у міністерстві. Думаю, що це дуже важливо. Це треба зробити».

Користуючись нагодою, міністр звернувся до українських освітян, які мають друзів, колег, партнерів у Російській Федерації, щоб вони тримали з ними тісний зв'язок і повідомляли їм про ті події, які в нас відбуваються: «Закликаю освітян повідомляти про те, що реально вони бачать, про що кажуть їхні друзі, сусіди й родичі, повідомляти про дійсний стан речей».

За матеріалами Освіта.ua