У 1996 році Верховна Рада України, висловлюючи суверенну волю народу і спираючись на споконвічне прагнення українського державотворення, прийняла Основний Закон – Конституцію України, яка стала реальною і дієвою підвалиною розбудови незалежної демократичної правової держави – повноправної учасниці світового співтовариства.

Конституція увійшла у суспільне життя як головний оберіг державності і демократії, гарант незалежності і соборності України. Її найвища юридична сила, верховенство права, політична, економічна та ідеологічна багатоманітність – фундаментальні засади, на яких ґрунтується сьогодення і вибудовується майбутнє українського народу. Це першооснова формування політичних, економічних та духовних реалій нашого суспільства

Довгий і складний шлях політичного самовизначення засвідчив невмирущу волю українського народу мати свою державність, бути суверенним серед інших народів. Послідовно і мужньо крізь віки йшов до цього український народ. Витоки конституційного мислення йдуть від видатних державотворців – Володимира Великого, Ярослава Мудрого, Богдана Хмельницького, Пилипа Орлика, Михайла Грушевського, Михайла Драгоманова.

28 червня 1996 року увійшло в новітню історію нашої держави як День великого загальнонаціонального консенсусу, верховенства національних інтересів. Прийнята цього дня нова Конституція суверенної України втілила досягнення вітчизняної і світової науки та практики конституційного будівництва.

Ми прагнемо, щоб задекларовані права стали реальністю, щоб люди почувалися захищеними і впевнено дивилися у майбутнє. Коли кожен громадянин України відчує, що його життя, здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека дійсно визнані найвищою цінністю, тоді ми зможемо з гордістю заявити, що Україна стала незалежною державою.

У цей урочистий день будемо щиро вірити у реальне втілення конституційних прав і свобод, зміцнення добробуту наших родин та еволюційний правовий розвиток нашої держави.

Профспілка працівників освіти і науки України